бочитися

Це стабільна версія, перевірена 24 січня 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бо́чуся (-сь) бо́чився (-сь) бо́читимуся (-сь)  —
Ти бо́чишся бо́чився (-сь)
бо́чилася (-сь)
бо́читимешся бо́чися
Він
Вона
Воно
бо́читься бо́чився (-сь)
бо́чилася (-сь)
бо́чилося (-сь)
бо́читиметься  —
Ми бо́чим(о)ся (-мось) бо́чилися (-сь) бо́читимем(о)ся (-мось) бо́чімося (-сь)
Ви бо́читеся (-сь) бо́чилися (-сь) бо́чітеся (-сь)
Вони бо́чаться бо́чилися (-сь) бо́читимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бо́чачись
Дієприсл. мин. ч. бо́чившись
Безособова форма

бочитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -боч-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. зах. дивитися скоса, неприязно [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. діал. відвертатися; сторонитися; цуратися [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]◆ Ганна явно уникала його, бочилась і не бажала зустрічатися В. П. Козаченко

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від бік, [бокань] «бокастий», [боківня́] «судак малої довжини; 500 штук укладеної риби», на боковеньку «спати», боко́вня «бокові стінки ткацького верстата» Мо, [бо́цій] «білобокий віл» Ж, [бочу́ля] «білобока або пузата корова» Ж, [бо́ця] «тс.» ВеНЗн, бочане́ць «житель протилежного берега річки», [боча́нин] «тс.», бічни́й, бока́тий, бока́стий, боча́стий «товстобокий», [бочи́стий) «тс.», бокува́ти «сидіти боком; уникати зустрічі», бо́чити «збочувати; дивитися вбік», бочи́тися «скоса дивитися», бо́ка «боком», бокаса́ «тс.», вибо́чувати «виводити боки в горшку» Я, збіч «схил», збо́ччя (зб.) «схили», [збочи́стий] «схилястий» Ж, [збочити] «ухилитися», збочи́тися «лягти набік», збоку, [набокува́тий] «нахилений», набік, [нау́бочі] «збоку», [нау́бочу, нау́збіч] «тс.», [о́боч] «схил, об'їзд» Ж, обочина, о́бочень «боковий вітер» Ж, обік, обіч, [обок] «поблизу» Пі, обо́ча «збоку, вбік» Пі, [побічни́ця] «бокова дошка колиски, бокова планка стола», побічка «печінка риби» Мо, по́бочень «бокова смуга в шлеї», побо́чина «бокова стіна», побічний, по́бік, по́біч, прибі́чник, при́бік «прибудова», спри́бока «збоку», су́біч «обіч, поруч», у́біч «бік; косогір», [у́боч] «бокове місце» Нед, [убі́чнистий] «з крутими схилами», [убі́к], у́збіч «схил», узбі́ччя, узбо́чина «обочина», узбі́чний «розташований по боках», [уза́боч] «збоку», узбіч «тс.»; — рос. білор. діал. болг. мак. бок, д.-рус. бокъ, пол. чеськ. словац. в.-луж. н.-луж. bok, сербохорв. бо̂к, словен. bok, стсл. бокъ; — psl. bokь; — остаточно не з'ясоване; можливо, споріднене з д.-ісл. Ьак «спина», дав.-англ. baec, д.-в.-нім. bah, англ. back «тс.» — (Младенов 40; Machek ESJČ 60); менш переконливе зіставлення з лат. baculum «палка», гр. βάκτρον «жезл», дірл. bacc «гак» (через значення «ребро») — (БЕР І 64; Bern. І 68; Walde—Hofm. I 92; Zupitza KZ 36, 234); висловлювалось необґрунтоване припущення — (Hirt РВгВ 23, 331) про праслов'янське запозичення з германських мов. — Шанский ЭСРЯ І 2, 153; Фасмер І 185; Skok І 183-184; ЭССЯ 2, 170; Sł. prasł. I 300-301; Sadn.—Aitz. VWb. I 376—378.


Переклад

ред.
дивитися скоса, неприязно; сердитися
відвертатися; сторонитися; цуратися

Джерела

ред.