блокування
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | блокува́ння | блокува́ння |
| Р. | блокува́ння | блокува́нь |
| Д. | блокува́нню | блокува́нням |
| З. | блокува́ння | блокува́ння |
| Ор. | блокува́нням | блокува́ннями |
| М. | блокува́нні блокува́нню |
блокува́ннях |
| Кл. | блокува́ння | блокува́ння |
бло-ку-ва́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -блок-; суфікси: -ува-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [blɔkʊˈu̯ɑnʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням блокувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]; здійснення блокади. [≠ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- дія за значенням блокуватися[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- об'єднання держав, партій, груп у політичний блок. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ деблокува́ння, розблокува́ння
- ↑ ?
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від дієсл. блокувати, далі від блок¹ (тех.), бло́чний, блокува́льний, блокува́ти; — рос. білор. болг. мак. блок, пол. чеськ. словац. в.-луж. blok, сербохорв. бло̏к, словен. blók; — запозичення з німецької або голландської мови; нім. Block (гол. blok) є нижньонімецьким варіантом верхньонімецького Bloch, яке походить від д.-в.-нім. bloh «колода», спорідненого з д.-ірл. blog «уламок».— Шанский ЭСРЯ І 2, 142; Фасмер І 176; Kluge—Mitzka 85.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |