блокувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | блоку́ю | блоку́вав | блоку́ватиму | — |
Ти | блоку́єш | блоку́вав блоку́вала | блоку́ватимеш | блоку́й |
Він Вона Воно |
блоку́є | блоку́вав блоку́вала блоку́вало | блоку́ватиме | — |
Ми | блоку́єм(о) | блоку́вали | блоку́ватимем(о) | блоку́ймо |
Ви | блоку́єте | блоку́вали | блоку́йте | |
Вони | блоку́ють | блоку́вали | блоку́ватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | блоку́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | блоку́вавши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | блоко́ваний | |||
Безособова форма | блоко́вано |
бло-ку-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -блок-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [blɔkʊˈu̯ɑte]
- прослухати вимову?, файл
УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- піддавати блокаді, брати в блокаду. [≈ 1][≠ 1] ◆ Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх В. С. Кучер
- зал. автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання (блокіровки). [≠ 2]
Синоніми
- ↑ ото́чувати, ізолюва́ти
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від блок¹ (тех.), бло́чний, блокува́льний, блокува́ти; — рос. білор. болг. мак. блок, пол. чеськ. словац. в.-луж. blok, сербохорв. бло̏к, словен. blók; — запозичення з німецької або голландської мови; нім. Block (гол. blok) є нижньонімецьким варіантом верхньонімецького Bloch, яке походить від д.-в.-нім. bloh «колода», спорідненого з д.-ірл. blog «уламок».— Шанский ЭСРЯ І 2, 142; Фасмер І 176; Kluge—Mitzka 85.
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |
|