берло
Українська
ред.
бе́рло ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бе́рло | бе́рла |
| Р. | бе́рла | бе́рл |
| Д. | бе́рлу, бе́рлові | бе́рлам |
| З. | бе́рло | бе́рла |
| Ор. | бе́рлом | бе́рлами |
| М. | бе́рлі | бе́рлах |
| Кл. | бе́рло* | бе́рла* |
бе́р-ло
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -берл-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [ˈbɛrlɔ] (одн.), [ˈbɛrlɐ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
_Cath%C3%A9drale_Notre-Dame_Tr%C3%A9sor_02.jpg)
.jpg)
Значення ред.
- істор. палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади. [≈ 1] ◆ Чи заздрісно тобі на сю корону, сю багряницю, сеє берло? Леся Українка, «Твори в п'яти томах, т. І», 1951 р. ◆ Війт низько вклонився старості і воєводі і поклав перед ними берло, ознаку своєї гідності. Зінаїда Тулуб, «Людолови, т. ІІ», 1957 р. // «364»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Через пол. berło запозичено з чеської; чес. berla «костур, скіпетр», berle «милиці», мор. brla «милиця», як і слц. brla, barlа «милиця», berla «скіпетр», вл. bjerło «скіпетр», слн. bérgla «милиця, костур», походить від двн. ferala «дрючок», яке зводиться до лат. ferula «прут, різка», пов'язаного, можливо, з лат. fertūca «стеблина». — Richhardt 34; Sławski I 30; Brückner 21; Machek ESJČ 51; Sadn.—Aitz. VWb. I 274; Bern. I 44; Walde—Hofm. I 487.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: берло
- [http://sum.in.ua/p/1/162/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 162.
берло́ ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | берло́ | бе́рла |
| Р. | берла́ | бе́рл |
| Д. | берлу́ | бе́рлам |
| З. | берло́ | бе́рла |
| Ор. | берло́м | бе́рлами |
| М. | берлі́ | бе́рлах |
| Кл. | берло́* | бе́рла* |
бер-ло́
Іменник середнього роду, відмінювання 1d.
Корінь: -берл-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА: [bɛ̝rˈlɔ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- спеціальна підставка, на яку садовлять дресованого хижого птаха для полювання; у давні часи на таке пристосовання садовили також крупних сов для полювання на хижаків. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- ВТССУМ — Стор. 76.