палиця

Див. також Палиця.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	па́лиця	па́лиці
Р.	па́лиці	па́лиц
Д.	па́лиці	па́лицям
З.	па́лицю	па́лиці
Ор.	па́лицею	па́лицями
М.	па́лиці	па́лицях
Кл.	па́лице*	па́лиці*

па́-ли-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пал-; суфікс: -иц; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ˈpɑlet͡sʲɐ] (одн.), [ˈpɑlet͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Палиця

Палиця

[2, 3] 6, 7 — палиця

[3]

Значення

1. відділена від дерева та очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки.
   • такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори під час ходьби.
   • подібний предмет із якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей.
2. важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя.
3. частина вбрання вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата.

Синоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Па́лиця, Пальче́вський іменники: па́лка, па́личка, прикметники: паличковий, паличкоподі́бний, па́личний

Етимологія

Від ??

Переклад

відділена від дерева та очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки

такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори під час ходьби

подібний предмет із якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей

важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя

частина вбрання вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата

Джерела

• Словник УЛІФ: палиця