беркут
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бе́рку́т | бе́рку́ти |
| Р. | бе́рку́та | бе́рку́тів |
| Д. | бе́рку́тові бе́рку́ту |
бе́рку́там |
| З. | бе́рку́та | бе́рку́тів |
| Ор. | бе́рку́том | бе́рку́тами |
| М. | бе́рку́тові бе́рку́ту |
бе́рку́тах |
| Кл. | бе́рку́ту | бе́рку́ти |
бе́р-ку́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -беркут-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈbɛrkʊt] (одн.), [ˈbɛrkʊte] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- орн. великий хижий птах з породи орлів, який має темно-буре оперення. [▲ 1] ◆ Беркути відразу вдарилися вгору Я. І. Щоголів
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від укр. бе́рку́т орн. «орел, Aquilla regia»; бе́рку́т, білор. бе́ркут, пол. berkut, birkut; — запозичення з тюркських мов (тат. біркут, тюрк. кирг. бүркүт, казах. бүркіт, башк. бѳркѳт та ін.); у польську мову запозичено через східнослов'янське посередництво — Булаховский Семас. этюды 183; Шанский ЭСРЯ І 2, 98; Фасмер І 157; Супрун Тюркол. иссл. 42—43; Дмитриев 529; Brückner 21; Sadn.- Aitz. VWb. 1 273; Радлов IV 1891.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
Кримськотатарська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Іменник.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/crh' not found.
Вимова ред.
МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | бе́рку́т | {{{2}}}ы́ |
| Р. | {{{2}}}а́ | {{{2}}}о́в |
| Д. | {{{2}}}у́ | {{{2}}}а́м |
| З. | {{{2}}}а́ | {{{2}}}о́в |
| О. | {{{2}}}о́м | {{{2}}}а́ми |
| П. | ||
| М. | {{{2}}}е́ | — |
бе́р-ку́т
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1b.
Корінь: -беркут-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від укр. бе́рку́т орн. «орел, Aquilla regia»; бе́рку́т, білор. бе́ркут, пол. berkut, birkut; — запозичення з тюркських мов (тат. біркут, тюрк. кирг. бүркүт, казах. бүркіт, башк. бѳркѳт та ін.); у польську мову запозичено через східнослов'янське посередництво — Булаховский Семас. этюды 183; Шанский ЭСРЯ І 2, 98; Фасмер І 157; Супрун Тюркол. иссл. 42—43; Дмитриев 529; Brückner 21; Sadn.- Aitz. VWb. 1 273; Радлов IV 1891.