белькотіння
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | белькоті́ння | белькоті́ння |
Р. | белькоті́ння | белькоті́нь |
Д. | белькоті́нню | белькоті́нням |
З. | белькоті́ння | белькоті́ння |
Ор. | белькоті́нням | белькоті́ннями |
М. | белькоті́нні белькоті́нню |
белькоті́ннях |
Кл. | белькоті́ння | белькоті́ння |
бель-ко-ті́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -белькот-; суфікси: -і-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [belʲkoˈtʲinʲːɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням белькотіти[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. [▲ 1] ◆ Йому неприємно було дивитись на скривлену Спартакову щелепу і слухати, замість членоподільної людської мови, нерозбірливе белькотіння О. Т. Гончар
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |