белькотун
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | белькоту́н | белькотуни́ |
| Р. | белькотуна́ | белькотуні́в |
| Д. | белькотуне́ві белькотуну́ |
белькотуна́м |
| З. | белькотуна́ | белькотуні́в |
| Ор. | белькотуно́м | белькотуна́ми |
| М. | белькотуно́ві белькотуні́ |
белькотуна́х |
| Кл. | {{{3}}}е | белькотуни́ |
бель-ко-ту́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -белькот-; суфікс: -ун.
Вимова ред.
- МФА : [belʲkoˈtun] (одн.), [belʲkɔtʊˈnɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. той, хто багато говорить, белькотить. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |