Українська

бель-ко-та́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -белькот-; суфікси: -а -нн; закінчення: -я.

дія за значенням белькотати[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Широкоплечий циган не звертає уваги ані на тривожне белькотання циганки, ані на вершника, що наближається Г. М. Тютюнник

Найтісніша спорідненість
прізвища: Белько, Бельков іменники: белькіт, белькоті́ння, белькоту́н дієслова: белькота́ти

Від ??

Список перекладів

белькотання