белькотання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	белькота́ння	белькота́ння
Р.	белькота́ння	белькота́нь
Д.	белькота́нню	белькота́нням
З.	белькота́ння	белькота́ння
Ор.	белькота́нням	белькота́ннями
М.	белькота́нні белькота́нню	белькота́ннях
Кл.	белькота́ння	белькота́ння

бель-ко-та́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -белькот-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [belʲkɔˈtɑnʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням белькотати[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. ◆ Широкоплечий циган не звертає уваги ані на тривожне белькотання циганки, ані на вершника, що наближається Г. М. Тютюнник

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Белько, Бельков іменники: белькіт, белькоті́ння, белькоту́н дієслова: белькота́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: белькотання