балотування
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | балотува́ння | балотува́ння |
| Р. | балотува́ння | балотува́нь |
| Д. | балотува́нню | балотува́нням |
| З. | балотува́ння | балотува́ння |
| Ор. | балотува́нням | балотува́ннями |
| М. | балотува́нні балотува́нню |
балотува́ннях |
| Кл. | балотува́ння | балотува́ння |
ба-ло-ту-ва́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -балот-; суфікси: -ува-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [bɐlɔtʊˈu̯ɑnʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням балотувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Етимологія ред.
Від балотува́ти «голосувати за когось, щось», балотува́льний, перебалотува́льний; — рос. баллоти́ровать, білор. балаці́раваць, пол. balotować, чеськ. balotovati, словац. balotovať, болг. балоти́рам, сербохорв. балоти́рати, словен. balotáža «балотування»;— запозичено з німецької мови через польське і, можливо, російське посередництво; нім. ballotieren «балотувати» походить від фр. ballotter «проводити повторне голосування», пов'язаного з ballotte «кулька для голосування», яке виводиться від balle «куля» (Gamillscheg 76) або від італ. ballotta «куля для балотування», похідного від ballа «куля» (Dauzat 70).—СІС 85; Шанский ЭСРЯ І 2, 26—27; Фасмер І 117; Смирнов 54; Виноградов Очерки 51; Kluge—Mitzka 47.— Див. ще бал².