Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	балоту́ю	балотува́в	балотува́тиму	—
Ти	балоту́єш	балотува́в балотува́ла	балотува́тимеш	балоту́й
Він Вона Воно	балоту́є	балотува́в балотува́ла балотува́ло	балотува́тиме	—
Ми	балоту́єм(о)	балотува́ли	балотува́тимем(о)	балоту́ймо
Ви	балоту́єте	балотува́ли		балоту́йте
Вони	балоту́ють	балотува́ли	балотува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	балоту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	балотува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	балото́ваний
Безособова форма	балото́вано

ба-ло-ту-ва́-ти

Корінь: -балот-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

закритим голосуванням вирішувати питання про обрання кого-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Від балотува́ти «голосувати за когось, щось», балотува́льний, перебалотува́льний; — рос. баллоти́ровать, білор. балаці́раваць, пол. balotować, чеськ. balotovati, словац. balotovať, болг. балоти́рам, сербохорв. балоти́рати, словен. balotáža «балотування»;— запозичено з німецької мови через польське і, можливо, російське посередництво; нім. ballotieren «балотувати» походить від фр. ballotter «проводити повторне голосування», пов'язаного з ballotte «кулька для голосування», яке виводиться від balle «куля» (Gamillscheg 76) або від італ. ballotta «куля для балотування», похідного від ballа «куля» (Dauzat 70).—СІС 85; Шанский ЭСРЯ І 2, 26—27; Фасмер І 117; Смирнов 54; Виноградов Очерки 51; Kluge—Mitzka 47.— Див. ще бал².

Список перекладів

балотувати