прислівник
УкраїнськаРедагувати
Морфосинтаксичні ознакиРедагувати
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | прислі́вник | прислі́вники |
Р. | прислі́вника | прислі́вників |
Д. | прислі́внику прислі́вникові |
прислі́вникам |
З. | прислі́вник | прислі́вники |
Ор. | прислі́вником | прислі́вниками |
М. | на/в прислі́внику | на/в прислі́вниках |
Кл. | прислі́внику* | прислі́вники* |
при-слі́в-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: при-; корінь: -слів-; суфікс: -ник.
ВимоваРедагувати
- МФА: [preˈsʲlʲiu̯nek]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивостіРедагувати
ЗначенняРедагувати
- лінгв. незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, якості, а також доповнює значення дієслова, вказуючи на різні обставини, за яких відбувається дія. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
ХолонімиРедагувати
МеронімиРедагувати
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати
КолокаціїРедагувати
Прислів'я та приказкиРедагувати
Споріднені словаРедагувати
Найтісніша спорідненість | |
|
ЕтимологіяРедагувати
Від ??
ПерекладРедагувати
Список перекладів | |
|