бавлення

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ба́влення	ба́влення
Р.	ба́влення	ба́влень
Д.	ба́вленню	ба́вленням
З.	ба́влення	ба́влення
Ор.	ба́вленням	ба́вленнями
М.	ба́вленні ба́вленню	ба́вленнях
Кл.	ба́влення	ба́влення

ба́в-ле-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бав-; суфікси: -л-е-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [ˈbɑu̯lenʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням бавити[[Категорія:Вербальні слова}}]] 1 і бавитися 1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ба́вити «забавля́ти, розважати, затримувати, затримуватись, перебувати», бави́ля «жінка, яка бавить дитину» О, бави́нниця «тс.» О, бави́льник «чоловік, який бавить дитину» О, бави́ник «тс.» О, ба́вка «розвага, іграшка», бави́льце, баву́шка «тс.», баву́н «весельчак», ба́вний «забарний, повільний», забавля́ти «розважати», забава, забавка, забавник, забавний, неба́вком «незабаром», [неба́вом, не́ба́вці Г, Ж, незаба́вом, незаба́вки] «тс.», незаба́вно «негайно», нео́бавки, нео́бавці Ж «тс.», обавля́тися «баритися», оба́ва «затримка»; — рос. бавить «гаяти, зволікати», білор. бавіць «гаяти», др. забавляти «утруднювати, турбувати», пол. bawić «перебувати, гаяти, забавляти», чеськ. Ьаviti «розважати», словац. baviť «тішити, займати, розважати», в.-луж. zabawjeć, болг. бавя «затримуюся, забавляю», мак. бави «бариться», забави «забавляє», сербохорв. ба̏вити «займатися», сербохорв. ба̏вити се «перебувати», сербохорв. за̀бављати «забавляти», словен. zabavati «тс.», baviti se «займатися»; — досі ототожнюється з утвореннями типу відбавляти, збавляти і вважається каузативним утворенням від byti «бути» (Фасмер — Трубачёв І 101; Sł. prasł. 1 197—198; Sadn.— Aitz. VWb. I 101; Bern. I 47 та ін.); насправді це дві окремі групи утворень, які в усіх слов'янських мовах чітко розрізняються семантично і етимологічно; бавити «розважати, затримувати» пов'язане з псл. основою psl. baviti «говорити, розповідати», похідною від праіндоєвр. *bha- «говорити» і збереженою в стсл. обавати «замовляти, заклинати», р.-цсл. обаавьникъ «ворожбит, волхв», обавьникъ «тс.; лікар», ст.-слов. обвати «замовляти, заклинати», заст. сербохорв. за̀бавити «наговорити, зганьбити», словен. zabavljati «прискіпуватись, лаятись, виявляти незадоволення», чеськ. baviti se o čem «розповідати один одному про щось», рос. бавить «говорити», можливо, також бау́тка (<*бавутка) «приказка», прибау́тка «тс.»; від значення «розмовляти, розважати розмовами, займати розмовами» до «затримувати» перехід цілком природний (Мельничук Этимология 1967, 61—62); лит. bõvytis «бавитись, розважатись, займатись» є запозиченням з білоруської або польської мови (Fraenkel І 53). — Див. ще ба́яти.— Пор. бари́ти, вибавля́ти.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бавлення