акант

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ака́нт	ака́нти
Р.	ака́нта	ака́нтів
Д.	ака́нтові ака́нту	ака́нтам
З.	ака́нт	ака́нти
Ор.	ака́нтом	ака́нтами
М.	на/у ака́нту	на/у ака́нтах
Кл.	ака́нту*	ака́нти*

а-ка́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акант-.

Вимова

• МФА : [ɐˈkɑnt] (одн.), [ɐˈkɑnte] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[2]

[2]

[2]

[2]

[2]

Значення

1. ботан. південна трав'яниста, рідше кущова рослина з великими зубчастими листками; вирощується як декоративна. ◆ Акант (аканф) — рослина, лист якої став зразком для ліпного архітектурного орнаменту
2. мист., архіт. скульптурна прикраса капітелей, карнизів, ваз і т. ін., що має форму листків цієї рослини. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: ака́нфовий

Етимологія

Від гр. άκανθος, від ακανθα — колючка, терен

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: acanthus (en)

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: акант
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	ака́нт	ака́нты
Р.	ака́нта	ака́нтаў
Д.	ака́нту	ака́нтам
З.	ака́нт	ака́нты
О.	ака́нтам	ака́нтамі
М.	ака́нце
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

а-ка́нт

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -акант-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

[1]

[2]

[2]

[2]

[2]

[2]

Значення

1. ботан. акант (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. мист., архіт. акант (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??