Українська

а-б'ю-ра́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -аб'юрац-; суфікс: -і; закінчення: -я.

прилюдне зречення віри або своїх переконань. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів
Англійська_en: abjuration ^(en) Білоруська_be: аб'юрацыя ^(be) жін. Польська_pl: abiuracja ^(pl) жін. Російська_ru: абъюрация ^(ru) жін. Французька_fr: abjuration ^(fr) жін.

аб'юрація