Оминюк
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Оминю́к | Оминюки́ |
Р. | Оминюка́ | Оминюкі́в |
Д. | Оминюко́ві Оминюку́ |
Оминюка́м |
З. | Оминюка́ | Оминюкі́в |
Ор. | Оминюко́м | Оминюка́ми |
М. | Оминюко́ві Оминюкі́ |
Оминюка́х |
Кл. | Оминюку́ | Оминюки́ |
О-ми-ню́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: О-; корінь: -мин-; суфікс: -юк.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | Оминю́к | Оминюки́ |
Р. | Оминюка́ | Оминюко́в |
Д. | Оминюку́ | Оминюка́м |
З. | Оминюка́ | Оминюко́в |
О. | Оминюко́м | Оминюка́ми |
П. | Оминюке́ | Оминюка́х |
О-ми-ню́к
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: О-; корінь: -мин-; суфікс: -юк.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- Оминюк (аналог укр. слову). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??