Мінарченко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Міна́рченко	Міна́рченко	Міна́рченки
Р.	Міна́рченка	Міна́рченко	Міна́рченків
Д.	Міна́рченкові Міна́рченку	Міна́рченко	Міна́рченкам
З.	Міна́рченка	Міна́рченко	Міна́рченків
Ор.	Міна́рченком	Міна́рченко	Міна́рченками
М.	Міна́рченкові Міна́рченку	Міна́рченко	Міна́рченках
Кл.	Міна́рченку	Міна́рченко	Міна́рченки

Мі-на́р-чен-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Мінар-; суфікси: -ч-енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [mʲiˈnɑrt͡ʃenkɔ] (одн.), [mʲiˈnɑrt͡ʃenke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Minarchenko (en) Російськаru: Минарченко (ru) чол.