Михайло
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Миха́йло | Миха́йли |
Р. | Миха́йла | Миха́йлів |
Д. | Миха́йлові, Миха́йлу | Миха́йлам |
З. | Миха́йла | Миха́йлів |
Ор. | Миха́йлом | Миха́йлами |
М. | Миха́йлові, Миха́йлі | Миха́йлах |
Кл. | Миха́йле | Миха́йли |
Ми-ха́й-ло
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Михайл-; закінчення: -о.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Походить від слів д.-євр. מִיכָאֵל / מיכאל (Mīkhāʼēl (Міхае́ль) від mī-khā-’ēl miχaˈʔel|), з'єднання מִי (Mi, "Хто") + כְּ - (к'-, "як") + אֵל (ель, "Бог"). — буквально — «Хто як Бог» (рівний Богові); «Той, хто подібний до Бога», а також в питальній формі מי כאל mī kāʼēl (мі-ка-е́ль) — «Хто як Бог?» або «Хто подібний до Бога?» в значенні — «ніхто не рівний Богу»
Переклад
ред.Список перекладів | |
|
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: Михайло
- Національна Академія Наук України. Інститут Мовознавства ім. О. О. Потебні. — Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Словник-довідник «Власні імена людей», видання 3-тє, виправлене. За редакцією В. М. Русанівського. Київ, Наукова думка, 2005. (Перевидання книги 1996 року)
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9. (c. 468)