Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.
ім'-я
Іменник, середній рід.
Корінь: -ім'-; закінчення: -я.
Семантичні властивості
ред.
- особиста назва людини, що дається їй після народження ◆ За мостом наздогнала її [Килину] машина і її покликали на ім'я. Гуцало Євген
- рідк. прізвище ◆ Бєлінський, Герцен, Чернишевський, Добролюбов… Це імена, які навіки ввійшли в народну пам'ять. Рильський Максим, «Зібрник творів (том ІІІ)», 1956 р. с. 10
- уроч. рідк. те ж саме, що назва; найменування ◆ Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки, — І легіон ім'я йому. Франко Іван, «Збірник творів (том ХІІІ)», 1954 р. с. 85
- у системах обробки інформації — символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів. ◆ немає прикладів застосування.
- з означ., рідк. те ж саме, що слава; репутація. ◆ Не псувати доброго імені
- імення, ймення, наймення, найменування, розм. назвисько, кличка (у тварин)
- —
- ідентифікатор; мітка
- —
- слава; репутація
- —
- —
- —
- —
- неслава
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від ??
особиста назва людини, що дається їй після народження
|
|
|
символ або група символів
|
|
|
символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів
|
|
|