ім'я

(Перенаправлено з ім’я)
Це стабільна версія, перевірена 15 липня 2020. 2 зміни очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості

ред.

ім'-я

Іменник, середній рід.

Корінь: -ім'-; закінчення: .

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. особиста назва людини, що дається їй після народження ◆ За мостом наздогнала її [Килину] машина і її покликали на ім'я. Гуцало Євген
  2. рідк. прізвище ◆ Бєлінський, Герцен, Чернишевський, Добролюбов… Це імена, які навіки ввійшли в народну пам'ять. Рильський Максим, «Зібрник творів (том ІІІ)», 1956 р. с. 10
  3. уроч. рідк. те ж саме, що назва; найменування ◆ Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки, — І легіон ім'я йому. Франко Іван, «Збірник творів (том ХІІІ)», 1954 р. с. 85
  4. у системах обробки інформації — символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів. ◆ немає прикладів застосування.
  5. з означ., рідк. те ж саме, що слава; репутація. ◆ Не псувати доброго імені

Синоніми

ред.
  1. імення, ймення, наймення, найменування, розм. назвисько, кличка (у тварин)
  2. ідентифікатор; мітка
  3. слава; репутація

Антоніми

ред.
  1. неслава

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість


Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
особиста назва людини, що дається їй після народження
прізвище
назва; найменування
символ або група символів
символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів
слава; репутація


Джерела

ред.