Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. Ду́цник Дуцники
Р. Дуцника Дуцників
Д. Дуцникові
Дуцнику
Дуцникам
З. Дуцника Дуцників
Ор. Дуцником Дуцниками
М. Ду́цникові, Ду́цнику Ду́цниках
Кл. Дуцнику Ду́цники

Ду́ц-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дуц-; суфікс: -ник.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.

Російська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок одн. мн.
Н. Ду́цник Ду́цники
Р. Ду́цника Ду́цников
Д. Ду́цнику Ду́цникам
З. Ду́цника Ду́цников
О. Ду́цником Ду́цниками
П. Ду́цнике Ду́цниках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дуц-; суфікс: -ник.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. Дуцник (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Джерела

ред.