Дубровиця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Дубро́виця | — |
| Р. | Дубро́виці | — |
| Д. | Дубро́виці | — |
| З. | Дубро́вицю | — |
| Ор. | Дубро́вицею | — |
| М. | Дубро́виці | — |
| Кл. | Дубро́вице* | — |
Дуб-ро́-ви-ця
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Дубровиц-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- назва кількох населених пунктів в Україні ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від апелятива дубровиця ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: Дубровиця
- Словник УЛІФ: Дубровиця
- Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ : Либідь, 2001. — С. 74.
- Орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
