Дикун
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Дику́н | Дикуни́ |
| Р. | Дикуна́ | Дикуні́в |
| Д. | Дикуне́ві Дикуну́ |
Дикуна́м |
| З. | Дикуна́ | Дикуні́в |
| Ор. | Дикуно́м | Дикуна́ми |
| М. | Дикуно́ві Дикуні́ |
Дикуна́х |
| Кл. | {{{3}}}е | Дикуни́ |
Ди-ку́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Дик-; суфікс: -ун.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | Дику́н | Дикуны́ |
| Р. | Дикуна́ | Дикуно́в |
| Д. | Дикуну́ | Дикуна́м |
| З. | Дикуна́ | Дикуно́в |
| О. | Дикуно́м | Дикуна́ми |
| П. | ||
| М. | Дикуне́ | — |
Ди-ку́н
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1b.
Корінь: -Дик-; суфікс: -ун.
Вимова ред.
- МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Дикун (аналог укр. слову). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |