Гонтарук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Гонтару́к	Гонтаруки́
Р.	Гонтарука́	Гонтарукі́в
Д.	Гонтаруко́ві Гонтаруку́	Гонтарука́м
З.	Гонтарука́	Гонтарукі́в
Ор.	Гонтаруко́м	Гонтарука́ми
М.	Гонтаруко́ві Гонтарукі́	Гонтарука́х
Кл.	Гонтаруку́	Гонтаруки́

Гон-та-ру́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Гонтар-; суфікс: -ук.

Вимова

• МФА: [ɦɔntɐˈruk]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Гонтар, Гонтарський

Етимологія

Власна назва утворилася від найменування давнього промислу: вироблення ґонти – дерев'яної чи керамічної покрівлі (черепиці). Так називали також майстрів, які покривали дахи гонтою. Похідні прізвища Гонтарук і Гонтарський.

• В. В. Н і м ч у к, Українські прізвища з суфіксами -'ук, -чук та етимологічно споріднені утворення, «Українська діалектологія і ономастика», К., 1964, с. 209.
• Українські прізвища. Відповідальний редактор доктор філологічних наук І. І. К О В А Л И К. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, К., 1966, с. 46, 152. Електронний доступ: https://epdf.tips/-d3f7db9ca5a9c5a7abad7510ae15b84127419.html.
• Словаръ української мови. За редакцією Б. Грінченка. – К., 1907- 1909. – Т. 1-4.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Hontaruk (en) Російськаru: Гонтарук (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Гонтару́к	Гонтаруки́
Р.	Гонтарука́	Гонтаруко́в
Д.	Гонтаруку́	Гонтарука́м
З.	Гонтарука́	Гонтаруко́в
О.	Гонтаруко́м	Гонтарука́ми
П.	Гонтаруке́	Гонтарука́х

Гон-та-ру́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Гонтар-; суфікс: -ук.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. Гонтарук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Власна назва утворилася від найменування давнього промислу: вироблення ґонти – дерев'яної чи керамічної покрівлі (черепиці). Так називали також майстрів, які покривали дахи гонтою. Похідні прізвища Гонтарук і Гонтарський.

• В. В. Н і м ч у к, Українські прізвища з суфіксами -'ук, -чук та етимологічно споріднені утворення, «Українська діалектологія і ономастика», К., 1964, с. 209.
• Українські прізвища. Відповідальний редактор доктор філологічних наук І. І. К О В А Л И К. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, К., 1966, с. 46, 152. Електронний доступ: https://epdf.tips/-d3f7db9ca5a9c5a7abad7510ae15b84127419.html.
• Словаръ української мови. За редакцією Б. Грінченка. – К., 1907- 1909. – Т. 1-4.

Джерела

• Александр Сафронов. Гонтарук