Білошапко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Білоша́пко	Білоша́пко	Білоша́пки
Р.	Білоша́пка	Білоша́пко	Білоша́пків
Д.	Білоша́пкові Білоша́пку	Білоша́пко	Білоша́пкам
З.	Білоша́пка	Білоша́пко	Білоша́пків
Ор.	Білоша́пком	Білоша́пко	Білоша́пками
М.	Білоша́пкові Білоша́пку	Білоша́пко	Білоша́пках
Кл.	Білоша́пку	Білоша́пко	Білоша́пки

Бі-ло-ша́п-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Білошап-; суфікс: -к; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [bʲilɔˈʃɑpkɔ] (одн.), [bʲilɔˈʃɑpke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Biloshapko (en) Російськаru: Белошапко (ru) чол.