Див. також Ґудзь.

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. ґу́дзь ґу́дзі
Р. ґу́дзя ґу́дзів
Д. ґу́дзю
ґу́дзеві
ґу́дзям
З. ґу́дзь ґу́дзі
Ор. ґу́дзем ґу́дзями
М. ґу́дзі
ґу́дзю
ґу́дзях
Кл. ґу́дзю* ґу́дзі*

ґу́дзь

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ґудзь-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. ґудзик. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. ґуля. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. вузол на мотузку, шнурку, нитці. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Синоніми


Антоніми


Гіпероніми


Гіпоніми

Холоніми ред.

  1. мотузок, шнурок, нитка

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ґудз «ґуля; вузол, потовщення», ґу́дзик, гу́дзик, гудзо́к «невеликий гудз, пухлина» Ж, ґудзо́ла «картопля», гудзо́лв «вузли, гулі» Ж, ґудзь «гудз; гудзик», гудзь, гуз «тс.», ґуз «вузол», ґузва «гуля», ґузу́ля «тс.», ґу́зє «ґудзики; гулі» Ж, ґу́зик «гудзик» Ж, гузь «гудзь Ж; гуля Л», гу́цик «гудзик» Бі, гуцо́к «тс.» Бі, ґу́цьки «мала картопля» Ж, гуцьо́к «гудзик» Ж, ку́зік «тс.» Кур, гудзикува́тий «схожий на гудзик», ґудзатий «вузлуватий» Ж, гудзува́тий «тс.», ґудзува́ти «міцно в'язати» Me, уґудзя́ний «весь у ґудзиках»; — рос. гузик «гудзик», кузик, білор. гузік «тс.», пол. guz «гудз; великий гудзик», пол. guzik «гудзик»; — psl. guzъ «вузол; гуля, пухлина», очевидно, варіант назалізованої основи gǫzъ «тс.; задня частина»;— лит. gaužė «голова», gaũžtis «звиватися в клубок», лат. guza «воло; потилиця; куприк», gũža «сідниця, стегно»; збереження початкового g (ґ) в більшості українських форм, як і зміна з в дз, зумовлене експресивним характером відповідних слів (подібно до ґуля); частково ґ могло бути підтримане впливом польської мови, з якої, можливо, слово ґудзик було запозичене.— Дзендзелівський PKJ LTN 15,127; Sławski І 281, 380—381; Фасмер ІІ 402;ЭССЯ 7, 91 — 92. — Пор. гуза́.


Переклад ред.

ґудзик
  1. Російська|]] (ru)
ґуля
вузол

Джерела ред.