Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина обм. ч.
Н. італі́єць італі́йці італі́йці
Р. італі́йця італі́йців італі́йців
Д. італі́йцю
італі́йцеві
італі́йцям  —
З. італі́йця італі́йців італі́йці
Ор. італі́йцем італі́йцями  —
М. італі́йці
італі́йцеві
італі́йцю
італі́йцях  —
Кл. італі́йцю італі́йці  —

і-та-лі́-єць

Іменник, істота, чоловічий рід (парадигма відмінювання 13мм О Є; тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -італіj-; суфікс: -єць.

Вимова ред.

  • Семантичні властивості ред.

    Значення ред.

    1. тільки мн. народ, що становить основне населення Італії ◆ немає прикладів застосування.
    2. представник цього народу ◆ немає прикладів застосування.

    Синоніми ред.

    Антоніми ред.

    1. італійка (по статі)

    Гіпероніми ред.

    Гіпоніми ред.

    Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

    Споріднені слова ред.

    • зменш.-пестливі форми:
    • іменники: італійка
    • прикметники:
    • дієслова:
    • прислівники:

    Етимологія ред.

    Від ??

    Переклад ред.

    Список перекладів

    Джерела ред.

    • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.