ясир
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | яси́р | яси́ри |
| Р. | яси́ру | яси́рів |
| Д. | яси́рові яси́ру |
яси́рам |
| З. | яси́р | яси́ри |
| Ор. | яси́ром | яси́рами |
| М. | на/у яси́ру | на/у яси́рах |
| Кл. | яси́ру* | яси́ри* |
я-си́р
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ясир-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з 15 ст. до 60-х рр. 18 ст. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- полон, неволя. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| бранці, полонені | |
| полон, неволя | |