яблуня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	я́блуня	я́блуні
Р.	я́блуні	я́блунь
Д.	я́блуні	я́блуням
З.	я́блуню	я́блуні
Ор.	я́блунею	я́блунями
М.	я́блуні	я́блунях
Кл.	я́блуне*	я́блуні*

я́б-лу-ня

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -яблун-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ˈjɑblʊnʲɐ] (одн.), [ˈjɑblʊnʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Яблуня

Яблуня

Значення

1. садове й лісове фруктове дерево родини Розоцвітих з плодами переважно кулястої форми. ◆ Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело М. П. Стельмах
2. деревина з [1]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• недалеко відкотиться яблучко від яблуні (недалеко відкотиться яблуко від яблуні)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: яблунька ін. іменники: яблуко, яблучко прикметники: яблуневий

Етимологія

Від псл. *ablonь

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: apple tree Кримськотатарськаcrh: alma teregi Латиськаlv: ābele Німецькаde: Apfelbaum (de) чол. Польськаpl: jabłoń Російськаru: яблоня Шведськаsv: äppelträd (sv) сер. Японськаja: 林檎の木 (りんごのき)

Джерела

• Словник УЛІФ: яблуня