шкумильник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | шкуми́льник | шкуми́льники |
| Р. | шкуми́льника | шкуми́льників |
| Д. | шкуми́льникові шкуми́льнику |
шкуми́льникам |
| З. | шкуми́льника | шкуми́льників |
| Ор. | шкуми́льником | шкуми́льниками |
| М. | шкуми́льникові, шкуми́льнику | шкуми́льниках |
| Кл. | шкуми́льнику | шкуми́льники |
шку-миль-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шкумиль-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА : [ʃkʊˈmɪlʲnek] (одн.), [ʃkʊˈmɪlʲneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал., зх.-поліс. неслухняна дитина, пустощі якої спричиняють шкумиль ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |