шкумиль

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	шку́миль	шку́милі
Р.	шку́миля	шку́милів
Д.	шку́милю шку́милеві	шку́милям
З.	шку́миль	шку́милі
Ор.	шку́милем	шку́милями
М.	шку́милі шку́милю	шку́милях
Кл.	шку́милю*	шку́милі*

шку́-миль

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шкумиль-.

Вимова

• МФА : [ˈʃkumelʲ] (одн.), [ʃkʊmelʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал., зх.-поліс. збитки, втрати, неприємності тощо, що є наслідком дитячих пустощів ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. капость, пустощі, шкода, прикрість

Антоніми

1. користь, здобуток

Гіпероніми

1. дія

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: шкумильник

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів