Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. че́рга че́рги
Р. че́рги че́рг
Д. че́рзі че́ргам
З. че́ргу че́рги
Ор. че́ргою че́ргами
М. че́рзі че́ргах
Кл. че́рго* че́рги*

че́рга, черга́

Іменник жіночого роду, відмінювання 3a.

Зустрічається також варіант відмінювання 3d (одн.: черга́, черги́, черзі́, чергу́, черго́ю, черзі́).

Корінь: -черг-; закінчення: .

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  2. чиє-небудь місце в якійсь черговості, чиє-небудь право дії відповідно до черговості ◆ немає прикладів застосування.
  3. час, який настав для когось, щоб діяти слідом за попередником ◆ немає прикладів застосування.
  4. група людей, які стали один за одним для одержання або здійснення чого-небудь ◆ жива черга ◆ черга на житло
  5. ряд пострілів з автоматичної вогнепальної зброї, зроблених за один захід ◆ немає прикладів застосування.
  6. ряд ритмічних ударів, що супроводжуються різкими звуками ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

ред.
  1. колєйка гал.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.
  1. послідовність
  2. місце

Гіпоніми

ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від че́рга́ «послідовність, певним порядок у часі, русі тощо; група людей, що стоять одне за одним, плетениця; ряд пострілів», че́рег «тс.» Нед, черг «жереб» Бі, чергове́ць (іст.) «козак, призначений на варту», черговий СУМ, Бі, чере́жний «черговий», чергува́ти «вартувати; змінювати одне одним», чергува́тися «змінюватися; сперечатися щодо черговості», че́ржитися «чергуватися (в роботі)» Нед, безчерго́вий, безчере́жний Куз, очерга «почет» ВеЗн, почере́жний, почерзі́ Куз, позачерго́вий, ст. черга; — рос. че́рга́, білор. чарга́, др. черга, п. [czerha, czerga] (з укр.); — запозичення з тюркських мов; Пор. ст. тур. жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій», азерб. чәркә, чуваськ. йӗрке «тс.», чаг. čärgä «ряд, черга», що вважаються запозиченнями з монгольської мови, Пор. монг. жирге «ряд; розряд; ступінь; черга», бурят. зарга «ряд; ступінь; звання»; малоймовірне зіставлення (Zubatý AfSlPh 16, 387—388) з лит. kergti «з’єднувати, сполучати». — Фасмер IV 336; Преобр. II, вып. последний 63—64; Егоров 80; Brückner 76; Bern. I 145; Радлов III 1970.


Переклад

ред.
певна послідовність
чиє-небудь місце в якійсь черговості
група людей
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела

ред.