чепурний

Див. також Чепурний.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	чепурни́й	чепурна́	чепурне́	чепурні́
Р.	чепурно́го	чепурно́ї	чепурно́го	чепурни́х
Д.	чепурно́му	чепурні́й	чепурно́му	чепурни́м
З.	чепурно́го чепурний	чепурну́	чепурне́	чепурни́х чепурні́
О.	чепурни́м	чепурно́ю	чепурни́м	чепурни́ми
М.	чепурно́му чепурні́м	чепурні́й	чепурні́м чепурно́му	чепурни́х

че-пур-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -чепур-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [t͡ʃepʊrˈnɪi̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. акуратний, охайний; той, що стежить за чистотою. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Чепурний прислівники: чепурно

Етимологія

Від чепу́ри́ти «прикрашати, прибирати» СУМ, Нед, чепурні́ти, (чіпу́ритися) «чепуритися» Нед, [чопу́ритися] «тс.» Нед, (чепури́ха) «чепуруха» Бі, (чепури́ця) «тс.» Нед, че́пурість «охайність», [че́пурка] «чепуруха», чепуркі́вна «дочка чепуруна», чепурко́ «чепурун») Бі, чепуру́н, чепуру́ха, чепурче́нко «син-чепурун» Бі, (чупуру́н) «чепурун» Нед, чепури́стий, чепуркува́тий, чепу́рни́й «охайний, чистий, ошатний, гарний; манірний, церемонний» СУМ, Нед, (чіпу́рний) «чепурний» Нед, [чопу́рний, чупу́рний] «тс.» Нед, зчепурля́ти «очищати» Бі, нечепу́ра, нечу́пуру́ха, очепури́ти «очистити»; — рос. чапури́ться «надиматися, бундючитися; чепуритися», рос. чепори́ться, чепуриться «величатися, пишатися», рос. чо́порный «манірний, бундючний», білор. чапурыць «чепурити», пол. czupurny «задерикуватий, визивний», ciupumy, cupurпу «дотепний; задерикуватий», кашуб. czupierzyc se «по-чудернацькому одягатися», чеськ. čepýřitі se «сердитися», болг. чапу́ри (він) «сердиться без причини», сербохорв. чеперан «спритний, жвавий», словен. čopíriti se «надиматися, високо нестися»; — psl. čepuriti що є складним утворенням з експресивною префікса се- і дієслівної основи -puriti, яку зближують з -pyr- (рос. растопырить і под.); менш імовірні інші спроби пояснення: пов'язання з лат. ceplīts (орн.) «волове очко», priekšcelis «нахаба» (Mühl.—Endz. 373), з чапля (Соболевский РФВ 71/2, 447—448; Mikl. EW ЗО), з щепи́ти, рос. щепка (Bern. І 343), з psl. ćеpьсь, укр. чепець (Jacobson IJSLP 1/2, 1959, 276), з сербохорв. ко̏чопе̄ран «жвавий, рухливий, моторний» (Malinowski PF 5. 118). з psl. čubъ, пол. czub, укр. чуб, з psl. рего, пол. piero, укр. перо (Stawski І 128—129). — Фасмер—Трубачёв IV 372—373; ЭССЯ 4, 56; Skok І 307—308. — Див. ще чепе́ра

Переклад

Список перекладів
Російськаru: чистый (ru), аккуратный (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: чепурний