Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я чепу́рю чепу́рив
чепу́рила
чепу́ритиму  —
Ти чепу́риш чепу́рив
чепу́рила
чепу́ритимеш чепу́ри
Він
Вона
Воно
чепу́рить чепу́рив
чепу́рила
чепу́рило
чепу́ритиме  —
Ми чепу́рим ( -имо) чепу́рили чепу́ритимем(о) чепу́рмо
Ви чепу́рите чепу́рили чепу́ріте
Вони чепу́рть чепу́рили чепу́ритимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. чепу́рячи
Дієприсл. мин. ч. чепу́ривши
Безособова форма

чепурити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна Відповідне дієслово доконаного виду — причепурити.

Корінь: -чепур-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. те ж саме, що прикрашати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від чепу́ри́ти «прикрашати, прибирати» СУМ, Нед, чепурні́ти, (чіпу́ритися) «чепуритися» Нед, [чопу́ритися] «тс.» Нед, (чепури́ха) «чепуруха» Бі, (чепури́ця) «тс.» Нед, че́пурість «охайність», [че́пурка] «чепуруха», чепуркі́вна «дочка чепуруна», чепурко́ «чепурун») Бі, чепуру́н, чепуру́ха, чепурче́нко «син-чепурун» Бі, (чупуру́н) «чепурун» Нед, чепури́стий, чепуркува́тий, чепу́рни́й «охайний, чистий, ошатний, гарний; манірний, церемонний» СУМ, Нед, (чіпу́рний) «чепурний» Нед, [чопу́рний, чупу́рний] «тс.» Нед, зчепурля́ти «очищати» Бі, нечепу́ра, нечу́пуру́ха, очепури́ти «очистити»; — рос. чапури́ться «надиматися, бундючитися; чепуритися», рос. чепори́ться, чепуриться «величатися, пишатися», рос. чо́порный «манірний, бундючний», білор. чапурыць «чепурити», пол. czupurny «задерикуватий, визивний», ciupumy, cupurпу «дотепний; задерикуватий», кашуб. czupierzyc se «по-чудернацькому одягатися», чеськ. čepýřitі se «сердитися», болг. чапу́ри (він) «сердиться без причини», сербохорв. чеперан «спритний, жвавий», словен. čopíriti se «надиматися, високо нестися»; — psl. čepuriti що є складним утворенням з експресивною префікса се- і дієслівної основи -puriti, яку зближують з -pyr- (рос. растопырить і под.); менш імовірні інші спроби пояснення: пов'язання з лат. ceplīts (орн.) «волове очко», priekšcelis «нахаба» (Mühl.—Endz. 373), з чапля (Соболевский РФВ 71/2, 447—448; Mikl. EW ЗО), з щепи́ти, рос. щепка (Bern. І 343), з psl. ćеpьсь, укр. чепець (Jacobson IJSLP 1/2, 1959, 276), з сербохорв. ко̏чопе̄ран «жвавий, рухливий, моторний» (Malinowski PF 5. 118). з psl. čubъ, пол. czub, укр. чуб, з psl. рего, пол. piero, укр. перо (Stawski І 128—129). — Фасмер—Трубачёв IV 372—373; ЭССЯ 4, 56; Skok І 307—308. — Див. ще чепе́ра


Переклад ред.

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела ред.