Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	чепу́рю	чепу́рив чепу́рила	чепу́ритиму	—
Ти	чепу́риш	чепу́рив чепу́рила	чепу́ритимеш	чепу́ри
Він Вона Воно	чепу́рить	чепу́рив чепу́рила чепу́рило	чепу́ритиме	—
Ми	чепу́рим ( -имо)	чепу́рили	чепу́ритимем(о)	чепу́рмо
Ви	чепу́рите	чепу́рили		чепу́ріте
Вони	чепу́рть	чепу́рили	чепу́ритимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	чепу́рячи
Дієприсл. мин. ч.	чепу́ривши
Безособова форма	—

чепурити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна Відповідне дієслово доконаного виду — причепурити.

Корінь: -чепур-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

МФА: [t͡ʃepʊˈrɪte]
вимова^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

те ж саме, що прикрашати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: чепурун

Етимологія

Від чепу́ри́ти «прикрашати, прибирати» СУМ, Нед, чепурні́ти, (чіпу́ритися) «чепуритися» Нед, [чопу́ритися] «тс.» Нед, (чепури́ха) «чепуруха» Бі, (чепури́ця) «тс.» Нед, че́пурість «охайність», [че́пурка] «чепуруха», чепуркі́вна «дочка чепуруна», чепурко́ «чепурун») Бі, чепуру́н, чепуру́ха, чепурче́нко «син-чепурун» Бі, (чупуру́н) «чепурун» Нед, чепури́стий, чепуркува́тий, чепу́рни́й «охайний, чистий, ошатний, гарний; манірний, церемонний» СУМ, Нед, (чіпу́рний) «чепурний» Нед, [чопу́рний, чупу́рний] «тс.» Нед, зчепурля́ти «очищати» Бі, нечепу́ра, нечу́пуру́ха, очепури́ти «очистити»; — рос. чапури́ться «надиматися, бундючитися; чепуритися», рос. чепори́ться, чепуриться «величатися, пишатися», рос. чо́порный «манірний, бундючний», білор. чапурыць «чепурити», пол. czupurny «задерикуватий, визивний», ciupumy, cupurпу «дотепний; задерикуватий», кашуб. czupierzyc se «по-чудернацькому одягатися», чеськ. čepýřitі se «сердитися», болг. чапу́ри (він) «сердиться без причини», сербохорв. чеперан «спритний, жвавий», словен. čopíriti se «надиматися, високо нестися»; — psl. čepuriti що є складним утворенням з експресивною префікса се- і дієслівної основи -puriti, яку зближують з -pyr- (рос. растопырить і под.); менш імовірні інші спроби пояснення: пов'язання з лат. ceplīts (орн.) «волове очко», priekšcelis «нахаба» (Mühl.—Endz. 373), з чапля (Соболевский РФВ 71/2, 447—448; Mikl. EW ЗО), з щепи́ти, рос. щепка (Bern. І 343), з psl. ćеpьсь, укр. чепець (Jacobson IJSLP 1/2, 1959, 276), з сербохорв. ко̏чопе̄ран «жвавий, рухливий, моторний» (Malinowski PF 5. 118). з psl. čubъ, пол. czub, укр. чуб, з psl. рего, пол. piero, укр. перо (Stawski І 128—129). — Фасмер—Трубачёв IV 372—373; ЭССЯ 4, 56; Skok І 307—308. — Див. ще чепе́ра

Переклад

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

Джерела

Словник УЛІФ: чепурити

[1] ?

[2] ?

[3] прикраша́ти

[4] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

чепурити