цікавий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	ціка́вий	ціка́ва	ціка́ве	ціка́ві
Р.	ціка́вого	ціка́вої	ціка́вого	ціка́вих
Д.	ціка́вому	ціка́вій	ціка́вому	ціка́вим
З.	ціка́вого (іcт.) ціка́вий (неіст.)	ціка́ву	ціка́ве	ціка́вих (іст.) ціка́ві (неіст.)
О.	ціка́вим	ціка́вою	ціка́вим	ціка́вими
М.	ціка́вім ціка́вому	ціка́вій	ціка́вім ціка́вому	ціка́вих

ці-ка́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -цікав-; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [t͡sʲiˈkɑu̯ei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який привертає увагу, викликає інтерес. ◆ немає прикладів застосування.
2. те ж саме, що захопливий. ◆ немає прикладів застосування.
3. у знач. ім. те, що викликає інтерес. ◆ немає прикладів застосування.
4. красивий, привабливий. ◆ немає прикладів застосування.
5. який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий. ◆ немає прикладів застосування.
6. жадібний до знання. ◆ немає прикладів застосування.
7. у знач. ім. людина, що відзначається допитливістю, цікавістю. ◆ немає прикладів застосування.
8. який виражає цікавість, допитливість (про очі, погляд і т. ін.). ◆ немає прикладів застосування.
9. у знач. присудк. сл., перев. з інфін. виявляти інтерес; цікавитися. ◆ немає прикладів застосування.
10. розм. жвавий, меткий, спритний. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

який привертає увагу, викликає інтерес

захоплюючий

те, що викликає інтерес

красивий, привабливий

який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий

жадібний до знання

людина, що відзначається допитливістю, цікавістю
Німецькаde: Interessant (de)

який виражає цікавість, допитливість (про очі, погляд і т. ін.)

виявляти інтерес; цікавитися

жвавий, меткий, спритний
Англійськаen: vigorous (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: цікавий