хід

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	хід	ходи́
Р.	ходу́	ході́в
Д.	ходо́ві ходу́	хода́м
З.	хід	ходи́
Ор.	ходо́м	хода́ми
М.	ходо́ві ходу́	хода́х
Кл.	ходу́*	ходи́*

хі́д

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -хід-.

Вимова

• МФА : [ˈxʲid] (одн.), [xɔˈdɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• задній хід заден ход ^(bg)
• зворотний хід
• мертвий хід

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від праслов'янської форми *xodъ, від котрої також виникли ст.-слов. ходъ (д.-грец. βάδισμα, δρόμος), рос. ход, укр. хід (род. в. ходу), болг. ход, сербохорв. хо̑д (род. в. хо̏да), словен. hòd (род. в. hódа) і словен. hȏd (род. в. hоdа), чеськ. chod, словац. chod, пол. chód (род. в. chodu), в.-луж. khód, н.-луж. chód{{#if:uk|. Зв’язано з індоєвр. коренем *sed- «ходити, сидіти»; х- походить із s- після префіксів реr-, pri-, u-; пор. знач. д.-інд. āsad- «ступити, піти, досягати», utsad- «відходити, виходити, щезати», авест. āhad- «підходити}. Споріднене гр. ὁδός «путь», гр. ὁδίτης «мандрівник», гр. ὁδεύω «мандрую». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)»

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: go (en) Російськаru: ход (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: хід