філіжанка
Українська
ред.
| Вікідані мають лексему філіжанка (L184978). |
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | філіжа́нка | філіжа́нки |
| Р. | філіжа́нки | філіжа́нок |
| Д. | філіжа́нці | філіжа́нкам |
| З. | філіжа́нку | філіжа́нки |
| Ор. | філіжа́нкою | філіжа́нками |
| М. | філіжа́нці | філіжа́нках |
| Кл. | філіжа́нко* | філіжа́нки* |
фі-лі-жа́н-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -філіжанк-; закінчення: -а.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що чашка [≈ 1][▲ 1] ◆ Доктор прихилився над своєю філіжанкою, помалу систематично пив каву. І. Я. Франко, «Маніпулянтка», 1888 р. [СУМ-11] ◆ Кава запарувала у малих філіжанках в руках гостей. М. М. Коцюбинський, «В путах шайтана», 1899 р. [СУМ-11] ◆ Ласточкін наточив собі окропу із самовара, плеснув густо заварки з величезного чайника — аж крякнувши від передчуття насолоди, вкинув у філіжанку зернятко сахарину і, обпікаючи пальці, поставив філіжанку на стіл перед собою. Ю. К. Смолич, «Світанок над морем», 1953 р. [СУМ-11] ◆ Купріян лягає на диван, деякий час дивиться на пусту філіжанку чаю, що парує на столі, і закриває очі. Г. М. Тютюнник, «Вир», 1960—1962 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Запозичене з тур. fingan, filgan «чашка», можливо через польське або румунське посередництво (пол. filiżanka «чашка, склянка», рум. filigean «чашка, склянка»). Походить від ар. فِنْجَان «чашка»; суфікс -ка додано, можливо, за аналогією до чашка. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 6: У — Я / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 568 с. ISBN 978-966-00-0197-8.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
Білоруська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | філіжа́нка | філіжа́нкі |
| Р. | філіжа́нкі | філіжа́нак |
| Д. | філіжа́нцы | філіжа́нкамі |
| З. | філіжа́нку | філіжа́нкі |
| О. | філіжа́нкай | філіжа́нкамі |
| М. | філіжа́нцы | |
| Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
фі-лі-жа́н-ка
іменник, неістота, жіночий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -філіжанк-; закінчення: -а
Вимова ред.
МФА : [fʲilʲiˈʐanka] (одн.), [fʲilʲiˈʐankʲi] (мн.)
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- філіжанка (аналог укр. слову) ◆ Ён трымаў філіжанку доўгімі пальцамі і больш нюхаў, чым піў, і ноздры ягоныя трапяталіся ад асалоды, як у Адама ля забароненага дрэва. — Він тримав філіжанку довгими пальцями та більш нюхав, ніж пив, і ніздрі його тріпотіли від насолоди, як у Адама біля забороненого дерева. Володимир Короткевич, «Чорны замак Альшанскі» [«Чорний замок Вільшанський»], 1978–1980 р.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- -
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Запозичене з тур. fingan, filgan «чашка», можливо через польське або румунське посередництво (пол. filiżanka «чашка, склянка», рум. filigean «чашка, склянка»).