учитель

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	учи́тель	учителі́
Р.	учи́теля	учителі́в
Д.	учи́телеві, учи́телю	учителя́м
З.	учи́теля	учителі́в
Ор.	учи́телем	учителя́ми
М.	учи́телеві, учи́телю, учи́телі	учителя́х
Кл.	учи́телю	учителі́

у-чи́-тель

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -уч-; суфікси: -ит-ель.

Вимова

• МФА : [ʊˈt͡ʃɪtelʲ] (одн.), [ʊt͡ʃeteˈlʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у школі.
2. людина, яка є авторитетом у якій-небудь галузі, яка впливає на інших, передає свій досвід, знання, служить для них прикладом.

Синоніми

1. вчитель
2. —

Антоніми

1. —
2. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• народний учитель

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: учителювати

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:учити

Переклад

яка навчає, викладає
Англійськаen: teacher (en) Білоруськаbe: вучыцель (be) чол.

особа з авторитетом

Джерела

• Словник УЛІФ: учитель
• Учитель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Корінь: -уч-; суфікси: -ит-ель.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. учитель (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• народный учитель

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?