стусан
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | стуса́н | стусани́ |
| Р. | стусана́ | стусані́в |
| Д. | стусано́ві стусану́ |
стусана́м |
| З. | стуса́н | стусани́ |
| Ор. | стусано́м | стусана́ми |
| М. | стусано́ві, стусану́ | стусана́х |
| Кл. | стуса́не* | стусани́* |
сту-са́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стусан-.
Вимова ред.
- МФА : [stʊˈsɑn] (одн.), [stʊsɐˈnɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- удар кулаком; різкий удар ногою, коліном. [≈ 1][▲ 1] ◆ надавати стусанів
- елемент бойового гопака — удар кулаком. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: стусан
- Стусан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.