Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Українська

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	старослов'яні́зм	старослов'яні́зми	старослов'яні́зми
Р.	старослов'яні́зму	старослов'яні́змів	старослов'яні́змів
Д.	старослов'яні́зму старослов'яні́змові	старослов'яні́змам	—
З.	старослов'яні́зм	старослов'яні́зми	старослов'яні́зми
Ор.	старослов'яні́змом	старослов'яні́змами	—
М.	старослов'яні́змі	старослов'яні́змах	—
Кл.	старослов'яні́зме*	старослов'яні́зми*	—

ста-ро-сло-в'·я-ні́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -стар-; єднальн.: -о-; корінь: -слов'ян-; суфікс: -ізм- ; закінчення: -ø

лінгв. Лексичне, фразеологічне або фонетичне запозичення зі старослов'янської мови. ◆ Чимало в поемі [«Єретик»] старослов'янізмів, як, наприклад: «всує», «да совершиться», «на прю», «древо», «овні шкури» і т. п. О. І. Білецький, «Українська література. Підручник для 8 кл. середньої школи», 1957 р.

Найтісніша спорідненість
розмовна форма: старослов'янщина прикметники: старослов'янський

Похідне утворення від слов'яни, див.

Список перекладів

старослов'янізм