старослов'янізм
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина | обм. ч. |
|---|---|---|---|
| Н. | старослов'яні́зм | старослов'яні́зми | старослов'яні́зми |
| Р. | старослов'яні́зму | старослов'яні́змів | старослов'яні́змів |
| Д. | старослов'яні́зму старослов'яні́змові |
старослов'яні́змам | — |
| З. | старослов'яні́зм | старослов'яні́зми | старослов'яні́зми |
| Ор. | старослов'яні́змом | старослов'яні́змами | — |
| М. | старослов'яні́змі | старослов'яні́змах | — |
| Кл. | старослов'яні́зме* | старослов'яні́зми* | — |
ста-ро-сло-в'·я-ні́зм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стар-; єднальн.: -о-; корінь: -слов'ян-; суфікс: -ізм- ; закінчення: -ø
Вимова ред.
- МФА: [ˌstɑ̽rɔ̝slɔ̝u̯jɑˈnʲism]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лінгв. Лексичне, фразеологічне або фонетичне запозичення зі старослов'янської мови. ◆ Чимало в поемі [«Єретик»] старослов'янізмів, як, наприклад: «всує», «да совершиться», «на прю», «древо», «овні шкури» і т. п. О. І. Білецький, «Українська література. Підручник для 8 кл. середньої школи», 1957 р.
Гіпероніми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Похідне утворення від слов'яни, див.
Переклад ред.
| Список перекладів | |