слов'яни
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | слов'я́ни |
| Р. | — | слов'я́нів |
| Д. | — | слов'я́нам |
| З. | — | слов'я́ни |
| Ор. | — | слов'я́нами |
| М. | — | на/у слов'я́нах |
| Кл. | — | слов'я́ни |
сло-в'я́н
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -слов'ян-; закінчення: -и.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- велика група споріднених за мовою та культурою народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та утворюють три гілки: східнослов'янську (українці, білоруси, росіяни), західнослов'янську (поляки, чехи, словаки, лужичани), південнослов'янську (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
- слов'янці ◆ Слов'янці півострова свою плем'я-державу назвали Мала Україна (Мала Земля) Mykola Halychanet︠s︡ʹ Наш український Крим: Життя українців на півострові 2007 69
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |