средоточие
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | средото́чиие | средото́чиия |
Р. | средото́чиия | средото́чиий |
Д. | средото́чиию | средото́чииям |
З. | средото́чиие | средото́чиия |
О. | средото́чиием | средото́чииями |
П. | средото́чиии | средото́чииях |
сре-до-то́-чи-е
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сред-; інтерфікс: -о-; корінь: -точ-; суфікс: -и; закінчення: -е.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- осереддя, осередок, [основний] центр. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Джерела ред.
- Російсько-Український академічний словник. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, видавництво «Наукова думка», Київ, - 1969, Том 3, стор. 373
- О. Ізюмов. Російсько-український словник. Книгоспілка, 1926