спричиняти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | спричиня́ю | спричиня́в спричиня́ла | спричиня́тиму | — |
| Ти | спричиня́єш | спричиня́в спричиня́ла | спричиня́тимеш | спричиня́й |
| Він Вона Воно |
спричиня́є | спричиня́в спричиня́ла спричиня́ло | спричиня́тиме | — |
| Ми | спричиня́єм(о) | спричиня́ли | спричиня́тимем(о) | спричиня́ймо |
| Ви | спричиня́єте | спричиня́ли | спричиня́йте | |
| Вони | спричиня́ють | спричиня́ли | спричиня́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | спричиня́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | спричиня́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
спри-чи-ня́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — спричини́ти.
Префікс: с-; корінь: -причин-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- служити, бути причиною чого-небудь, викликати, зумовлювати щось. ◆ немає прикладів застосування.
- сприяти чому-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
- завдавати чого-небудь, заподіювати щось. ◆ немає прикладів застосування.
- бути наслідком чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| служити, бути причиною чого-небудь, викликати, зумовлювати щось | |
| сприяти чому-небудь | |
| завдавати чого-небудь, заподіювати щось | |
| бути наслідком чого-небудь | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: спричиняти
- Спричиняти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.