спричинник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | спричи́нник | спричи́нники |
| Р. | спричи́нника | спричи́нників |
| Д. | спричи́нникові спричи́ннику |
спричи́нникам |
| З. | спричи́нника | спричи́нників |
| Ор. | спричи́нником | спричи́нниками |
| М. | спричи́нникові, спричи́ннику | спричи́нниках |
| Кл. | спричи́ннику | спричи́нники |
спри-чи́н-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: с-при-; корінь: -чин-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто спричиняє щось. [≈ 1][▲ 1] ◆ Сенатська збройна підкомісія, яка просліджує присуд американського військового суду над спричинниками масового мордування американських вояків і цивільного бельгійського населення націстамн в Малмеді в 1944 p. Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1949/Svoboda-1949-092.pdf.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |