санкція

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	са́нкція	са́нкції
Р.	са́нкції	са́нкцій
Д.	са́нкції	са́нкціям
З.	са́нкцію	са́нкції
Ор.	са́нкцією	са́нкціями
М.	са́нкції	са́нкціях
Кл.	са́нкціє*	са́нкції*

са́нк-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -санкці-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ˈˈsɑnkt͡sʲijɐ] (одн.), [ˈsɑnkt͡sʲiji] (мн.)

• УФ: [са́нкція]

Семантичні властивості

Значення

1. запобіжна міра впливу (покарання) за порушення закону, договору, правил тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: санкціонування

Етимологія

Від лат. sanctio — найсуворіша умова

Переклад

Список перекладів
Російськаru: санкция (ru) жін.

Джерела

• Санкція // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.