розважальник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | розважа́льник | розважа́льники |
Р. | розважа́льника | розважа́льників |
Д. | розважа́льникові розважа́льнику |
розважа́льникам |
З. | розважа́льника | розважа́льників |
Ор. | розважа́льником | розважа́льниками |
М. | розважа́льникові, розважа́льнику | розважа́льниках |
Кл. | розважа́льнику | розважа́льники |
роз-ва-жа́ль-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: роз-; корінь: -важ-; суфікси: -альн-ик.
Вимова
ред.- МФА : [rɔzʋɐˈʒɑlʲnek] (одн.), [rɔzʋɐˈʒɑlʲneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- той, хто розважає, звеселяє кого-небудь; жартун, витівник. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: розважальник
- http://www.slovnyk.net/index.php?swrd=розважальник
- Розважальник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.