риштунок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ришту́нок | риштунки́ |
| Р. | риштунку́ | риштункі́в |
| Д. | риштунко́ві риштунку́ |
риштунка́м |
| З. | ришту́нок | риштунки́ |
| Ор. | риштунко́м | риштунка́ми |
| М. | риштунко́ві риштунку́ |
риштунка́х |
| Кл. | риштунку́* | риштунки́* |
риш-ту́-нок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -риштунок-.
Вимова
ред.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.- збірн., заст. спорядження. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- буд., рідк. риштовання. [≈ 2][▲ 2]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| спорядження | |
| |
| риштовання | |