релігія

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	релі́гія	релі́гії
Р.	релі́гії	релі́гій
Д.	релі́гії	релі́гіям
З.	релі́гію	релі́гії
Ор.	релі́гією	релі́гіями
М.	релі́гії	релі́гіях
Кл.	релі́гіє*	релі́гії*

ре-лі́-гі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -реліг-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [reˈlʲiɦʲijɐ] (одн.), [reˈlʲiɦʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. погляди та уявлення, в основі яких лежить віра в існування надприродних сил – богів, духів, душ, в їхнє панування над світом. ◆ — Я вільнодумний, — сказав літератор, — але релігія потрібна для моральності мужиків і жінок. М. М. Коцюбинський
2. та чи інша віра; віросповідання. ◆ Католицтво і уніатство були оголошені єдино допустимими в Польщі релігіями. «Іст. укр. літ.» 1956
3. перен. те, що сліпо наслідують, чому поклоняються. ◆ [Річард:] Ні, ви помиляєтесь. Не залицявся. Релігії краси при ній я вчився. Якісь зальоти я вважав би просто за профанацію. Леся Українка

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• релігійне віровчення
• релігійна ворожнеча
• релігійна група
• релігійна нетерпимість
• релігійні переконання
• релігійна секта
• релігійний екстремізм

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: релігієзнавець, релігієзнавство, релігійність, релігійник, прикметники: релігійний, релігійно-етичний, релігійно-філософський, релігійно-політичний, релігійно-моральний прислівники: релігійно

Етимологія

Від лат. religio — благочестя; побожність; святість; богослужіння

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: religion (en) Німецькаde: f , -en, -en Французькаfr: religion (fr) жін. Шведськаsv: religion (sv)

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: релігія
• Великий тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво "Перун", 2005.
• Етимологічний словник української мови, том. 5, «Наукова Думка»