релігійник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | релігі́йник | релігі́йники |
Р. | релігі́йника | релігі́йників |
Д. | релігі́йникові релігі́йнику |
релігі́йникам |
З. | релігі́йника | релігі́йників |
Ор. | релігі́йником | релігі́йниками |
М. | релігі́йникові, релігі́йнику | релігі́йниках |
Кл. | релігі́йнику | релігі́йники |
ре-лі-гі́·й-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -релігій-н-; суфікс: -ик+?.
Вимова ред.
- МФА: [rɛ̝lʲiˈɦʲii̯nɪk]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- поборник релігії. [▲ 1] ◆ Реакційна та ліберальна критика прагнула зробити з Т. Шевченка релігійника. Радянське літературознавство, 4, «1966»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Етимологія ред.
Похідне утворення від релігія, див.
Переклад ред.
Список перекладів | |