рагуль
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | рагу́ль | рагулі́ |
| Р. | рагуля́ | рагулі́в |
| Д. | рагуле́ві рагулю́ |
рагуля́м |
| З. | рагуля́ | рагулі́в |
| Ор. | рагуле́м | рагуля́ми |
| М. | рагуле́ві рагулю́ |
рагуля́х |
| Кл. | рагулю́ | рагулі́ |
ра-гу́ль
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -рагуль-.
Вимова ред.
- МФА : [rɐˈɦul] (одн.), [rɐɦʊˈlʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- мешканець будь-якого поселення або міста, який прибув туди переважно з села, неохайно одягнений, з примітивними звичками. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- некультурна, примітивна, тупа, неосвічена людина. [≈ 2][▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |