призвичаюватися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | призвича́ююся (-юсь) | призвича́ювався (-всь) | призвича́юватимуся призвича́юватимусь |
— |
| Ти | призвича́юєшся | призвича́ювався (-всь) призвича́ювалася (-лась) | призвича́юватимешся | призвича́юйся призвича́юйсь |
| Він Вона Воно |
призвича́юється | призвича́ювався (-всь) призвича́ювалася (-лась) призвича́ювалося (-лось) | призвича́юватиметься | — |
| Ми | призвича́юємося (-ємось, -ємся) | призвича́ювалися | призвича́юватимемося (-мемось, -имемся) | призвича́юймося (-ймось) |
| Ви | призвича́юєтеся (-тесь) | призвича́ювалися | призвича́юйтеся (-йтесь) | |
| Вони | призвича́юються | призвича́ювалися (-лись) | призвича́юватимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | призвича́юючись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | призвича́ювавшись | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
призвичаюватися (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікси: при-з-; корінь: -вич-; суфікси: -а-юва; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА : [prezʋeˈt͡ʃɑjʊu̯ɐtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного. ◆ немає прикладів застосування.
- до кого. знайомитися з ким-небудь ближче, звикати до когось. [≈ 2][▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- cтавати готовим до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- пристосовуватися до нових умов, обставин, освоюватися з чим-небудь. ◆ Я, на щастя, жодного дня не була в невістках, але щиро співчуваю тим, хто в молоді роки прийшов до чужої хати і чужих людей та змушений був призвичаюватися до нового побуту, звичаїв і традицій, а щонайгірше – до злої свекрухи. (з газети)
- виробляти в собі яку-небудь звичку. ◆ немає прикладів застосування.
- здобувати навички, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою; навчатися чого-небудь. [≈ 6] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: призвичаюватися
- Призвичаюватися // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.